The Організації й проведення емпіричної частини кібернетичного дослідження

vladfirstt vladfirstt — 2026-02-20

<h1 style="font-size: 24px; font-weight: 700; margin: 0 0 20px 0; color: rgba(0,0,0,0.87); border-left: 5px solid #007ab2; padding-left: 15px; line-height: 1.3;">
Організація емпіричного дослідження впливу генеративного штучного інтелекту на когнітивні патерни в академічному середовищі
</h1>

<section style="background-color: #fff; padding: 30px; border: 1px solid #ddd; border-radius: 3px; margin-bottom: 30px;">
<h2 style="font-size: 18px; font-weight: 700; margin: 0 0 20px 0; border-bottom: 1px solid #ddd; padding-bottom: 10px; color: rgba(0,0,0,0.87);">
Анотація
</h2>

<p style="margin: 0 0 15px 0; text-align: justify;">
Статтю присвячено опису організації й проведення емпіричної частини кібернетичного дослідження, присвяченого впливу великих мовних моделей (LLM) на освітнє середовище України в умовах стрімкої цифровізації. Водночас у статті наводяться й деякі результати емпіричного вивчення проблеми та робиться їх інтерпретація. При цьому автором аргументуються переваги такого збору первинних відомостей щодо когнітивних патернів взаємодії людини і машини, як комбінований аналіз логів промпт-інжинірингу та анонімне онлайн-опитування. Дослідженням охоплювалося чотири групи респондентів, до числа яких увійшли здобувачі вищої освіти, науково-педагогічні працівники, адміністратори хмарних освітніх платформ, а також розробники генеративного штучного інтелекту. Обрання цих чотирьох груп респондентів дозволяє здійснити верифікацію отриманих відомостей, звіряючи у такий спосіб дані однієї групи із даними, що характеризують відповідний досвід інших.
</p>

<p style="margin: 0 0 15px 0; text-align: justify;">
Разом із тим серед переваг використання такого методологічного інструментарію автором зазначається, зокрема, швидкість агрегації масивів метаданих, відсутність впливу соціальної бажаності під час машинного збору логів, організаційна гнучкість, оперативність формування цільової вибірки та ін. Крім того, підкреслюється значення моменту проведення такого дослідження – у період експоненціального буму нейромереж та їхньої масової інтеграції в академічний простір, що дає можливість зафіксувати та проаналізувати чинники, які формують культуру академічної доброчесності у теперішній час, а також оцінити ступінь їх впливу після настання епохи загальної ШІ-грамотності.
</p>

<p style="margin: 0 0 20px 0; text-align: justify;">
У статті підкреслюється, що одержані в результаті проведеного аналізу різних груп респондентів та нейромережевих запитів результати слід розцінювати як інформаційну матрицю для прогнозного мислення, яка дозволяє виявити ключові когнітивні зсуви та встановити визначальні тенденції, якими характеризуватиметься освітній процес у майбутньому. Водночас значення цієї матриці полягає в тому, що вона дає можливість оцінити ефективність чинних стратегій цифровізації, програм адаптації навчальних планів до технологій ШІ та виявити їх недоліки з метою вдосконалення відповідних заходів реагування на технологічні виклики. Таким чином, використання потужних інструментів збору первинної інформації є надзвичайно важливим для науково обґрунтованого моделювання майбутніх сценаріїв розвитку ШІ-орієнтованої освіти в Україні та формування дієвої політики когнітивної безпеки.
</p>

</div>

Науковий часопис «Кібернетика та нейронні системи»

The Організації й проведення емпіричної частини кібернетичного дослідження